- ощасливлюватися
- [ошчасли/ўл'уватиес'а]
-л'уйеіц':а, -л'уйуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ощасливлюватися — ююся, юєшся, недок., ощасли/витися, влюся, вишся; мн. ощасли/вляться; док. 1) Ставати щасливим. 2) тільки недок. Пас. до ощасливлювати … Український тлумачний словник
ощасливлюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ощасливитися — див. ощасливлюватися … Український тлумачний словник